Історія Гадяцької школи-інтернату. Як все починалося

Після земської реформи 1864 року Гадяцьке повітове земство бажало відкрити в місті чоловічу гімназію і побудувати приміщення для цієї мети. Вартість побудови приміщення для гімназії міська управа обчислила сумою близько 30000 крб. На ці витрати у розпорядженні міста було 6000 крб., 3000 крб. було асигновано земством, решта коштів була виділена з фондів Міністерства освіти для київського учбового округу.

До складу округу входили Київська, Чернігівська, Волинська, Подільська та Полтавська губернії. Попечителем Київського учбового округу на той час був таємний радник Олексій Миколайович Деревицький, архітектором — Василь Павлович Листовничий.

В 1902 році було розпочате будівництво гімназії. Споруда була одна з найкращих у Київському учбовому окрузі. І через 100 років нас вражає грунтовна фігурно-цегляна кладка стін, аркові перекриття, висота класних приміщень, велич, урочистість і акустика актового залу, великі широкі вікна, просторі коридори, широкі сходи.

При гімназії було відкрито 13 учнівських квартир. гадяцька чоловіча гімназія була відкрита 1 липня 1911 року. Мала 6 класів. У 1917 році відкрито 7-й клас. До гімназії приймалися хлопці всіх станів і віросповідань. У 1917 році у гімназії навчалося 280 хлопців, з них: 39 — діти селян, 56 — діти козаків, 85 — діти міщан і цехових ремісників, 31 — діти почесних громадян і купців, 16 — діти духовенства, 39 — діти дворян, 14 — діти родових дворян. Гімназисти повинні були опанувати Закон Божий, російську і церковно-слов’янську мови, а також латинську, грецьку, німецьку, французьку мови, основи філософії, правознавство, математику, фізику, історію, географію, природознавство, малювання і каліграфію. У 1914 році був прийнятий новий учбовий план, більш пристосований до вимог часу. Тільки реалізувати його так і не встигли, бо почалася Перша світова війна.

Найславетніший випускник Гадяцької чоловічої гімназії — Микола Леонідович духов, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської і 5 Державних премій, член-кориспондент АН СРСР, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби.

Період із середини 50-х до середини 60-х років ХХ століття ввійшов  в історію Радянського Союзу як роки «відлиги», дестанілізації, демократизації суспільного життя. Школи-інтернати існують в СРСР з 1956 року. 23 вересня 1958 року відповідно до Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи по створенню і розвитку шкіл-інтернатів» у м. Гадячі було відкрито школу-інтернат. Першим директором був призначений Федір Васильович Бондаренко, заучем — Валентина Василівна Павелко.  1961 року відбулися зміни в адміністрації: на зміну Ф.В. Бондаренку прийшов завуч сш №2 Петро Парамонович Коломієць, а на початку 1962 року директором був призначений Михайло Костянтинович Андрієвський.

28 грудня 1965 року Постановою Ради Міністрів Української РСР Гадяцькій середній школі-інтернату Полтавської області присвоєне ім’я  Героя Радянського Союзу Є.П.Кочергіна, що загинув при визволенні Гадяча від німецько-фашистських загарбників.

Сучасна спеціалізована школа-інтернат наразі є однією з найкращих освітніх закладів України. Цим вона завдячує своїм керівникам, а саме:
Ф.В.Бондаренко – заклав основу розвитку навчального закладу;
М.К.Андрієвський – продовжив розбудову, укомплектував заклад висококваліфікованими педагогічними кадрами;
В.М.Беседа – продовжив та зміцнив багаторічні традиції школи в навчальній та виховній роботі, зміцнив матеріально-технічну базу.
Під керівництвом нинішнього директора О.Г.Беседи школа працює над проблемою «Формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті». Для цього навчальні кабінети обладнуються сучасними інноваційними засобами і технологіями. Для всебічного розвитку учнів у школі працюють спортивні секції, художня самодіяльність, застосовується нестандартна методика викладання  уроків.
У навчальному закладі наявні: гуртожиток, у відповідності санітарно-технічних та гігієнічних норм, бібліотека, забезпечена останніми новинками літератури, їдальня, медпункт, оздоровчий комплекс.
Щорічно учні школи стають переможцями та призерами районних та обласних предметних олімпіад, беруть участь у конкурсах. Постійно збільшується кількість випускників школи-інтернату, які продовжують навчання у престижних ВУЗах нашої держави.